ВІРТУАЛЬНА БІБЛІОТЕКА У ГЛОБАЛЬНОМУ ЦИФРОВОМУ КІБЕРПРОСТОРІ

Стаття завантажена з блогу "Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації"

Вже не дивина, коли на сторінках сучасних журналів, не тільки фахових, на шпальтах газетної періодики, а також у соціальних мережах звучить така комбінація слів, як «електронна бібліотека». А Ви як молодий бібліотечний фахівець, уявляєте себе віртуальним бібліотекарем у майбутньому, тим інформаційним працівником, який повинен буде швидко орієнтуватися у цифровому просторі, задовольняючи потребу користувача за лічені хвилини? Без сумніву, Вам потрібно знати, які є електронні бібліотеки, і не тільки українські, а саме головне, мати доступ до них і здійснювати пошук оперативно.

Все можливо, за певну інформацію користувач буде платити, тому і доступ до неї буде мати лише він. І Ваша функція тут супроводжуюча – порадити або підказати, де потрібна інформація ховається у глибинах цифрового простору. Неординарною є думка професора Джоржтаунського університету Джима О'Доннелла (Вашингтон, США), який філософськи розмірковує про бібліотечні послуги в перспективі на найближчі 25 років, представляючи бібліотеку майбутнього у вигляді загальнодоступної універсальної версії – «UbiLib: коли бібліотека скрізь». У кожного з вас є шанси працювати у віртуальному офісі та у віртуальному просторі… Цікаво, на скільки кожного вабить така перспектива. Проте не будемо забігати так далеко. Поки універсальний каталог WorldСat сформується остаточно, поки значна частка книг відповідно до авторського права буде оцифрована у всьому світі… Почнемо все по порядку. У фокусі нашої уваги є тематика кіберпростору та поняття ЕБ.

Віртуальна бібліотека… У цифровому інформаційному просторі це інформаційна служба, в якій всі ресурси містяться в електронній формі з подальшим забезпеченням доступу до інформації усім користувачам. Ви можете запитати, чи можуть матеріали у ВБ бути копіями вже опублікованих у традиційній формі документів і даних. Так, без сумніву. Проте до більшості ЕБ потрапляють оригінальні об’єкти, які не мають матеріального еквіваленту. Авжеж, для користувача буде бажаною повнотекстова форма представлення документів, оскільки вона дозволяє оперувати в автоматизованому режимі окремими словами й знаками, легко забезпечує пошук, а сам головне, опрацювання і переробку необхідних документів. Мережа гіпертекстових і гіпермедійних зв’язків різноманітних типів надасть вам можливість здійснити ґрунтовний пошук і таки на всі сто задовольнити потребу самого «вишуканого» користувача з панськими забаганками.

Чи бачите Ви особисто переваги ЕБ над традиційними? Важко навіть про щось розмірковувати, читаючи наступне.: http://fit4brain.com/771?fb_action_ids=416559168471482&fb_action_types=og.likes&fb_source=other_multiline&action_object_map={%22416559168471482%22%3A10150726055930676}&action_type_map={%22416559168471482%22%3A%22og.likes%22}&action_ref_map=[] Проте їх узагальнені характеристики на основі відповідної міжнародної нормативної документації фахівці зводять до певних атрибутів. По-перше, користувач отримує якісно нові можливості роботи з великою кількістю документів; (2) цінується оперативність у наданні документів та пошук необхідної інформації за іменем, ключовим словом чи фразою; (3) можна одержати інформацію незалежно від часу і місця її знаходження; (4) у вас є можливість доступу до різних електронних ресурсів з однієї точки завдяки єдиному інтерфейсу; (5) Вам забезпечили доступ до інформації, що існує лише в електронній формі; (6) прискорили обслуговування користувачів з фізичними вадами; (7) запропонували економічність зберігання великих масивів у мінімальному фізичному просторі (у цьому допомогли хмарні технології); (8) розширили доступ до рідкісних й особливо цінних документів, у тому числі архівних; (9) а саме головне, надали можливість одержання копії необхідного документа.

Одразу визначимось, що є таки відмінність між електронним каталогом та електронною бібліотекою. Користувач звертається до послуг останньої із бажанням знайти необхідну повнотекстову інформацію, а не тільки відсилання до документа. Що є важливим, ЕБ надає можливість паралельного використання різних пошукових механізмів і засобів доступу до різних колекцій електронних даних. За лічені секунди відбувається ефективний комплексний пошук і аналіз інформації у колекціях різних об’єктів.

Варто зазначити, що ЕБ можуть містити різні види інформаційних матеріалів: текст, графіку, звукозаписи, креслення, комп’ютерні програми, ігри, БД, тощо. Сумувати Вам як користувачу чи споживачу даної інформації не буде коли. Вашу пам'ять завантажать та дадуть їжу для розмірковувань. А далі – від вас потребується аналіз, синтез та узагальнення отриманої інформації.

Як часто Ви самі як бібліотекар звертаєтесь до послуг ЕБ та чи маєте досвід обслуговування у таких базах даних? У 30 Інформаційних центрах «Вікно в Америку», що діють при наукових, університетських чи дитячих бібліотеках України, є унікальна можливість скористатись доступом до віртуальної бібліотеки eLibraryUSA (http://elibraryusa.state.gov/). Як бібліотекарі Вінницької ОУНБ маємо доступ до цих повнотекстових джерел інформації, причому не тільки наукового характеру.

У листопаді 2005 р. Бібліотека Конгресу США ініціювала перспективний міжнародний проект зі створення Світової електронної бібліотеки (World Digital Library). Це он-лайнова колекція своїх зібрань і фондів інших національних бібліотек, включаючи рідкісні та цінні видання. Пілотна частина проекту – співпраця з корпорацією Google Inc. для опрацювання безпечних технологій копіювання.

Завдяки використанню робототехніки в процесі сканування та державно-приватного партнерства з Google, Баварська державна бібліотека створює найбільшу в Німеччині колекцію оцифрованого контенту. У найближчому майбутньому цифрова інформація буде, в першу чергу, надаватися як мобільна послуга.

Redalyc (Red de Revistas Científicas de América Latina y el Caribe, España y Portugal) – електронна бібліотека наукових журналів Латинської Америки, Карибського регіону, Іспанії та Португалії. Підтримується Автономним університетом Мексики. Містить понад 200 000 повнотекстових публікацій з 758 журналів. Забезпечено пошук по автору, ключовим словам, назвам, країною видання. Ведеться англійською, французькою, португальською та іспанською мовами.

Наукова електронна бібліотека – SciELO містить колекцію бразильської періодики. Проект здійснюється з 2002 року спільно з Фондом підтримки досліджень Сан-Паулу, Інформаційним центром медичних наук Латинської Америки і Карибського центру, Національною радою з науково-технологічного розвитку. Метою сайту є надання повного доступу до колекції серіальних видань, а також до повних текстів статей. Бразилія також веде сектор Латинської Америки і Карибського регіону в міжнародному проекті DOAJ (Каталог журналів з ​​відкритим доступом). Цей сайт являє собою каталог наукових журналів з ​​вільним доступом до повних текстів статей.

В Україні діє проект нового інтегрованого ресурсу – електронної бібліотеки «Культура України» /http://elib.nplu.org/project.html/. Фонд ЕБ складається з чотирьох колекцій: 1. Історія культури. Теорія культури. Культурологія. 2. Мистецтво. 3. Етнографія. 4. Заклади культури.

А які електронні бібліотеки знаєте Ви? Як часто Ви звертаєтесь до їх послуг? Порадьте нам, якими з них можна і варто користуватись. Можливо, хтось таки справді буде інформаційним працівником у віртуальному просторі, а можливо, ще й у віртуальному офісі. Хтозна…

Юлія Кашпрук
Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва
Відділ інформації іноземними мовами