Програма «Велике читання» «451 градус за Фаренгейтом» Рекомендації для читача. Вступ

Програма «Велике читання»

«451 градус за Фаренгейтом»
Рекомендації для читача. Вступ

Усі три головні частини роману Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом” закінчуються у вогні. Головний персонаж роману – Гай Монтег, пожежник. У першій частині ми дізнаємося про те, що Монтег – фахівець зі спалювання книжок, від якого вимагається запалювати вогонь замість того, щоб гасити його. Роками він виконував свою роботу покірно й добре. А потім його якось покликали палити книжки пані Гадсон, яка обирає смерть, але не залишає свою бібліотеку. Потайки Монтег привласнює кілька її книжок, перейнятий ідеєю про те, що життя без книжок зрештою може виявитись нічого не вартим.

Монтег уперше у своєму житті починає серйозно читати, і у другій частині роману “451 градус за Фаренгейтом” простежується, як зростає його невдоволення суспільством, за захист якого йому платять. Він просить поради у старого чоловіка на ймення Фабер, якого він не виказав, коли одного разу застав за читанням. Вони вдвох вирішують скопіювати врятовану Біблію, на випадок, коли щось трапиться з оригіналом.

Начальник Монтега, брандмейстер Бітті, відчуває його розчарування і допитує його доти, поки їхню конфронтацію не перериває сигнал пожежної тривоги. Відповідаючи на виклик, Монтег очікує, що йому доведеться запалити великий вогонь дуже близько від свого дому.

В останній частині роману “451 градус за Фаренгейтом” Монтег уперше намагається керувати власною долею. Він розправляється з Бітті й тікає за місто. Там він зустрічається зі своєрідним “рухом опору” читачів, кожен із яких відповідає за запам’ятовування — і таким чином збереження — повного змісту якоїсь окремої книжки. І поки вони проводять час у надії на краще майбутнє, на горизонті з’являється спалах: у той час, коли суспільство грало головні ролі на телеекранах завбільшки як стіни і вводило себе медикаментами в кому, спалахує найбільша пожежа з усіх бачених досі.

Три книжкові голокости розходяться концентричними колами. Смерть незнайомки у вогні у першій третині роману призводить до знищення власного дому Монтега у другій. Суть у тому, що якби Монтег уважніше ставився до скрутного становища своїх сусідів, то, можливо, не опинився б невдовзі у такій самій ситуації. Біда на твоїй вулиці призводить до біди у тебе вдома, а біда у тебе вдома – до біди повсюди. Для книжки, жанр якої було визначено як наукова фантастика, такий структурний підхід є ще одним свідченням того, що Бредбері починав писати для дешевого журналу, а написав роман на всі часи.

 “Палити було приємно. Особливо приємно було дивитись, як вогонь поглинає речі, як вони чорніють і змінюються”.

- Рей Бредбері
“451 градус за Фаренгейтом”

Рей Бредбері продає газети на розі вулиць Олімпік і Нортон, Лос Анджелес, бл. 1938 року. (Фото: Getty Images)

Німецькі солдати і мирні жителі віддають нацистський салют, а тисячі книжок повільно горять. Під час спалення книжок, травень 1933 року. (Фото публікується з дозволу Рея Бредбері)

Історія літератури: так Бредбері працював над назвою роману після того, як порадився зі своїм місцевим відділенням пожежної охорони. (Фото публікується з дозволу Рея Бредбері)

---

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» “451° за Фаренгейтом”

Програма «Велике читання» 

“451° за Фаренгейтом”

Рекомендації для вчителя

Lesn One 

Урок: Біографія 

Життя автора може дати більше інформації про його твір і поглибити читацьке розуміння цього твору. Наприклад, автор часто включає в оповідь власний досвід. Роман “451º за Фаренгейтом” є, до певної міри, данина автора тій ролі, яку книжки і бібліотеки відіграли в його житті. Зрештою, Бредбері написав сотні книжок (романів, оповідань, сценаріїв, есе й віршів), маючи за плечима лише середню освіту і затертий бібліотечний квиток. Проте, хоча ми повніше розуміємо зміст книжки, якщо маємо уявлення про письменника, її художня вартість не залежить від життя автора. 

Роман – як твір мистецтва – має свою внутрішню структуру, незалежну від особистості автора. 

Обговорення 

Зробіть копії есе з “Посібника для читача”: “Рей Бредбері”,“Роман “451º за Фаренгейтом” і цензура” і “Бредбері та інші його твори”. Поділіть клас на групи. Дайте кожній групі одне есе. Після прочитання і обговорення есе кожна група має розповісти про те, про що вона з нього дізналась. Попросіть учнів підійти до своєї презентації творчо, щоб інші краще запам’ятали її. 

Роман починається словами: “Палити було приємно”. Чому Бредбері почав роман саме так? Чому спалювати книжки може бути приємніше, ніж читати їх? 

Письмова вправа 

Бредбері починає роман цитатою з Хуана Рамона Хіменеса: “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши впоперек”. Чому Бредбері вибрав саме це твердження і що воно означає? Напишіть два абзаци про те, як це твердження стосується того, що учні дізналися про життя самого Бредбері. 

Напишіть одні сторінку про книжку, яка відкрила для вас щось нове. Якщо ця книжка глибоко вплинула на вас, поясніть чому. Якщо ви читали її із задоволенням, детально поясніть, якого роду було це задоволення. Поділіться тим, що ви написали, з кимось із однокласників. Нехай учні розкажуть усьому класові про улюблені книжки, про свої ідеї і висновки. 

Домашня робота 

Прочитайте матеріал “П’ятдесяті”. Перечитайте діалоги Монтега і Кларис. Визначте різницю між життям Монтега і життям Кларис.

  

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» "451° за Фаренгейтом”

Програма «Велике читання»
"451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для вчителя
Lesn One

Урок: оповідь і точка зору

Оповідь від першої особи ставить читача на позицію головного персонажа, який безпосередньо розповідає нам про те, що з ним відбувається. Цей голос використовує займенник першої особи “Я”, коли веде мову про свої пригоди, і майже завжди особисто причетний до того, як розгортається сюжет.

У романі “451º за Фаренгейтом” Бредбері веде оповідь від третьої особи. Така оповідь використовує займенники “він” чи “вона”, щоб розповісти історію, і встановлює більшу відстань між оповідачем і його аудиторією, примушує його просто спостерігати за подіями. Оповідь від третьої особи може бути всеохопною або ні. Якщо оповідь охоплює всі сюжетні лінії, тоді головний герой знає все про думки й пересування кожного персонажа.

Оповідь у романі “451º за Фаренгейтом” не є строго всеохопною; ми дізнаємося тільки про пересування і думки Монтега. Оповідь слідує за Монтегом, ніби кінокамера, і читач ніколи не проникає в життя інших персонажів, за винятком тих ситуацій, коли вони звертаються до Монтега. Цей прийом неминуче поглиблює читацьке співчуття до нього.

Обговорення

Перечитайте монолог капітана Бітті. Обговоріть його твердження про те, що школа культивує антиінтелектуальні настрої. Чи згодні учні з тим, що це точно описує стан у їхній школі? Чи заперечують книжки тезу про те, що “всі створені рівними”? Як можна було б розповісти цю історію від першої особи – від імені урядовця, впевненого в тому, що спалювання книжок захищає суспільство? Влаштуйте “мозковий штурм” з учнями, щоб обговорити нову версію роману з цієї точки зору.

Письмова вправа

Кларис каже, що “Люди ні про що не говорять… Ніхто не каже нічого такого, що відрізнялось би від думки інших… Мій дядько каже, що раніше було інакше”. Почніть писати роман від третьої особи, використовуючи образ Кларис як центральний.

Напишіть листа капітанові Бітті у відповідь на його ідеї про освіту і звинувачення:

“Книжка – це заряджена рушниця”. Чи згодні ви з його ідеями? У своєму листі викладіть власні ідеї щодо освіти і щодо цінності книжок.

Домашня робота

Прочитайте другу частину. Ми вже знайомі з п’ятьма головними персонажами:

Монтегом, Кларис, Мілдред, Бітті й Фабером. Попросіть учнів пояснити, що керує вчинками кожного з цих персонажів.??

---

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» 

“451° за Фаренгейтом”

Рекомендації для вчителя - кульмінаційні ідеї проекту

1. Презентації перед публікою: нехай учні вивчать по короткому уривку з роману Бредбері і прочитають ці уривки під час презентації. Організуйте вечір “Великого читання” (або “Великого декламування”), на якому кожен зможе представити публіці свій уривок. Попросіть кожного пояснити, чому ці уривки важливі. Обговоріть те, як процес запам’ятовування вплинув на розуміння матеріалу.

2. Вечір для батьків: нехай учні розіграють кілька різних сценок з роману, як це могло б бути в кінофільмі. Попросіть їх записати їхні репліки у сценарій, але тільки для того, щоб краще запам’ятати їх. Перед кожною презентацією оповідач має пояснити контекст тієї чи іншої сцени. Після презентації коментатор пояснює, чому саме цю сцену було обрано для показу.

3. Попросіть учнів написати власні фантастичні сценки. Нехай вони опишуть якийсь усталений порядок, звичай або технологічний пристрій, який видається звичайним і загальновідомим. А потім нехай разом уявлять майбутнє, в якому цей порядок, звичай або пристрій набуває надмірного визнання. На що буде схожий цей світ? Спонукайте учнів розіграти ці сценки у місцевій книжковій крамниці, бібліотеці або в партнерській організації проекту «Велике читання».

4. Попросіть учнів придумати уніформу для пожежного відділку Монтега. Нехай вони створять логотип для відділку і машини-“саламандри”. Ескізи й малюнки можна виставити в партнерській організації проекту «Велике читання». При бажанні учні можуть пошити модель уніформи або змайструвати логотип із якогось матеріалу.

5. Разом із вашими викладачами образотворчого мистецтва попросіть учнів проілюструвати найвибуховіший, найяскравіший образ чи момент роману. Учні можуть вибрати образ, який справив на них найглибше враження. Вони можуть намалювати ескіз, щоб показати і обговорити його в класі, а потім на його основі створити масштабніше зображення. Дозвольте учням працювати у двовимірній і тривимірній техніках.

---

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» «451° за Фаренгейтом»

Програма «Велике читання»

«451° за Фаренгейтом»
Рекомендації для читача Про автора

Рей Бредбері (нар. у 1920 р.)

Рей Даглас Бредбері народився 22 серпня 1920 року у місті Вокеган, штат Іллінойс, у сім’ї, до якої колись, у сімнадцятому столітті, належала жінка, котру судили як одну із салемських відьом. Сім’я Бредбері у 1934 році вирушила через усю країну до Лос Анджелеса, причому юний Рей вискакував з їхнього старого авто на кожній зупинці, щоб зробити набіг на місцеву бібліотеку в пошуках книжок Френка Баума про країну Оз.

У 1936 році Бредбері пройшов через своєрідний “обряд ініціації”, знайомий більшості читачів наукової фантастики: через усвідомлення того, що він не самотній у своїх уподобаннях. У крамниці книжкового секондхенду в Голлівуді він натрапив на листівку, яка рекламувала зустрічі “Товариства шанувальників наукової фантастики Лос Анджелеса”. В захопленні він приєднався до щотижневих засідань, які проходили ввечері в четвер, розростались і зрештою привернули увагу таких легендарних авторів наукової фантастики, як Роберт Хайнлайн, Лі Брекетт, і майбутнього засновника сайєнтології Рона Хаббарда.

Після відмови з бульварного журналу “Weird Tales” (“Таємничі історії”) він послав своє оповідання “Повернення” у журнал “Mademoiselle” (“Мадмуазель”). Там цей рукопис помітив молодий помічник редактора на ймення Трумен Капоте, визволив із купи паперів і посприяв його публікації в журналі. “Повернення” посіло призове місце на конкурсі оповідань імені О. Генрі 1947 року.

Але найважливішою подією для Бредбері у 1947 році, без сумніву, був початок його довгого шлюбу з Маргарет Мак-Клур. Вони познайомились у квітні 1946-го у книжковій крамниці братів Фаулер, де вона працювала – і спочатку прийняла його за магазинного злодія: “Як тільки я зрозуміла, що він не краде книжки, тут це і сталось. Я закохалася в нього”.

У 1950 році друга книжка Бредбері “Марсіанські історії” набула форми пов’язаних між собою оповідань про колонізацію червоної планети. Як завжди у його творчості, технологія поступилась місцем історіям про людське життя.

Бредбері написав роман “451º за Фаренгейтом” на орендованій друкарській машинці у підвалі бібліотеки імені Лоренса Кларка Павелла Каліфорнійського університету в Лос Анджелесі, де він знаходив притулок, – адже вдома його постійно відволікали від роботи  двоє малих дітей. Редактор видавництва “Баллантайн букс” Стенлі Кауффман, який пізніше протягом тривалого часу працював кінокритиком у журналі “The New Republic” (“Нова республіка”), спеціально літав у Лос Анджелес, щоб пройтися по рукопису разом із Бредбері, посилено годуючи автора – любителя солодощів – величезними порціями морозива.

Книжка викликала захоплені відгуки. Донині вона продається в кількості щонайменше 50 000 примірників у рік і стала знаковою для читачів і письменників усього світу, які живуть в умовах репресивних режимів.

У 2004 році Бредбері отримав Національну медаль мистецтв – президентську нагороду, якою відає Національний фонд сприяння мистецтву. Його було відзначено за “літературний дар, проникнення у стан людини і відданість ідеї свободи особистості”.

Інтерв’ю з Реєм Бредберрі

5 січня 2005 року Дана Джойя, колишній голова Національного фонду сприяння мистецтву, взяв інтерв’ю у Рея Бредбері в Лос-Анджелесі. Подаємо уривок з їхньої розмови.

Дана Джойя: Як Ви прийшли до написання роману “451º за Фаренгейтом”?

Рей Бредберрі: У 1950 році народилась наша перша дитина, а у 1951 – друга, тож наш дім наповнювався дітьми. Це було дуже голосно, це було надзвичайно чудово, але в мене не було грошей, щоб орендувати офіс. Я бродив навколо університетської бібліотеки Лос Анджелеса і з’ясував, що там є спеціальна кімната для друкування, де можна орендувати друкарську машинку за 10 центів на півгодини. Отож я прийшов туди з торбою двадцятип’ятицентовиків. Того дня я почав свій роман і закінчив його через дев’ять днів. Але ж Господи, яке це було місце! Я бігав східцями вгору і вниз і хапав книжки зі стелажів, щоб знайти якусь цитату, тоді біг назад і вставляв її в роман. Книжка сама написалася за дев’ять днів, бо бібліотека звеліла мені зробити це.

Д.Д.: Хто подав ідею спалення книжок у Вашому романі?

Р.Б.: Ну, звичайно, Гітлер. Коли мені було п’ятнадцять, він спалював книжки на вулицях Берліна . Згодом я дізнався про бібліотеки Александрії, спалені п’ять тисяч років тому. Це глибоко засмутило мою душу. Оскільки я отримав освіту самотужки, це означає, що моїм учителям — бібліотекам — загрожує небезпека. І якщо таке могло трапитися в Александрії, якщо таке могло трапитися в Берліні, то, можливо, таке може трапитися де-небудь у майбутньому, і моїх героїв буде вбито.

Д.Д.: Чи відчуваєте Ви через кілька десятиліть після написання роману “451º за Фаренгейтом”, що цілком точно передбачили майбутнє?

Р.Б.: О Боже! Я ніколи не вірив у передбачення. Це справа інших людей, таких як Герберт Веллс із його “Формами прийдешнього”. Я часто говорив: я намагався не передбачати, але захищати й запобігати. Якщо я можу переконати людей припинити те, що вони роблять, ходити в бібліотеку і бути поміркованими, без зайвого догматизму і сором’язливості, то це добре. Я можу вчити людей насправді відчувати, що вони живі.

Д.Д.: Чи Ви думали з самого початку, що ця книжка розповідатиме про розвиток і трансформацію характеру Монтега?

Р.Б.: Жодної хвилини. Ні. Все повинно траплятися тільки тому, що воно мусить трапитися. Чудова іронія цієї книжки полягає в тому, що Монтега вчить дівчинка-підліток. Вона не знає, що робить. Вона – такий активний романтик, і вона мандрує світом. І при цьому вона справді жива. Цим і приваблива. І Монтег переймається її романтичною енергією.

ДД: Як ви думаєте, яка подія є поворотним пунктом у романі, що спонукає Монтега до його нового життя?

РБ: Ну, це той момент, коли пані Гадсон згоряє разом зі своїми книжками. Це поворотний пункт, коли все скінчено і вона вирішує померти разом з тими, кого любить: зі своїми собаками, зі своїми котами, зі своїми книгами. Вона жертвує своїм життям. Вона воліє радше померти, ніж залишитися без них.

ДД: Якби ви приєдналися до спільноти, яка з’являється в кінці роману  “451º за Фаренгейтом” і мусили запам’ятати одну книжку, яка б це була книжка?

РБ: Це була б “Різдвяна пісня”. Я думаю, що ця книжка вплинула на моє життя більше, ніж будь-яка інша, тому що це книжка про життя, це книжка про смерть. Це книжка про тріумф.

ДД: Чому люди мають читати романи?

РБ: Тому що ми намагаємось осягнути таємницю нашої любові, і не має значення, кого або що ми любимо. Дуже часто любові настає кінець і ми мусимо шукати нову. Ми рухаємося від роману до роману.

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

FAHRENHEIT 451

Програма «Велике читання»

“451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для вчителя [1]

Lesn One

Урок: Теми роману

Nine

Мотиви роману досліджують значення людського життя. Ці мотиви — кохання, війна, свобода і відповідальність — захоплюють читацьку увагу і не відпускають до кінця.

Перед читачем роману “451º за Фаренгейтом” постають такі проблеми: цензурні репресії проти вільної думки; адекватна освіта, яка цінує книжки; втрата культури й історії; загроза вбивства людського досвіду новими технологіями; постійна потреба задовольняти негайні візуальні й сенсорні апетити; цінність аутентичної людської взаємодії і цінність світу природи. За Бредбері, ми можемо робити власний вибір: використовувати пов’язані з усіма цими питаннями книжки належним чи неналежним чином або й узагалі відмовитись від них.

Обговорення і письмова вправа

Використайте подані нижче питання, щоб стимулювати дискусію, або запропонуйте учням письмові вправи. Нехай учні пов’яжуть висловлювання Фабера про книжки з іншими моментами, які стосуються цієї самої теми. Проаналізуйте твердження з роману “451º за Фаренгейтом”, які стосуються таких понять:

Щастя

“У нас є все, щоб бути щасливими, але ми не щасливі. Чогось бракує”. Як міг би Бредбері визначити поняття щастя в романі “451º за Фаренгейтом”? Чи пропонує він якусь нову ідею щастя, чи зберігає стару?

Знання

“[Книжки] скріплюють клаптики всесвіту в єдине ціле”. Яким чином книжки зводять разом ідеї й інформацію, щоб зафіксувати ті деталі, які інакше може бути втрачено?

Свобода думки

“Телевізор… говорить вам, що думати, і вбиває це вам у голови”. Люди в цьому світі мають “повно вільного часу”, але чи є в них “час думати”? Якому типу мислення надають перевагу Фабер і Бредбері? Чи правда, що воно за визначенням ускладнює життя?

Освіта

“Пам’ятайте, потреба в пожежниках зменшується. Люди й самі перестали читати, з власної волі”. Який потрібен тип освіти, щоб виховати громадян, котрі можуть, по-перше, розпізнавати “якість інформації”, по-друге, не “шкодують часу, щоб засвоювати її”, і, нарешті, “діють на підставі того, що вони винесли з перших двох моментів”? Як це може стосуватися нашої сучасної освітньої системи?

Домашнє завдання

Студенти починають працювати над своїми есе. Шукайте “Теми для есе” у кінці цього посібника. Додаткові питання містяться у розділі “Посібника для читача” “Питання для обговорення”. Поверніться до ваших викладів і/або конспектів на наступному уроці.

??

 [1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Work / Life Balance

Introductions

Task with Partners – Rank the Dream Vacations (Rank 1-8)
- African Safari - Romantic visit to Paris - Tropical Paradise in Hawaii      

     

- Wilderness Adventure in Alaska      - Big city lights in New York or Tokio               

 - Carnival in Rio    - Discover London   - Dive the Great Barrier Reef Australia            

Discussion Topic:  Work/Life Balance

1.       Do you have a good balance between your work or studies and your personal life? How do you keep this balance?

2.       Most people work at least 40 hours a week, and many people spend more time with their colleagues than they do with their own families. What do you think is the right amount of work that a person should have in their lives?

3.   If you have a job that you don’t really like, what can you do to make your time there more meaningful and enjoyable to you?

4.  For you personally, how important is that your job be interesting or bring personal satisfaction? Is it enough that our work just helps us to meet the needs of our families?

5. How important is it to have a good group of colleagues to work with? Can good coworkers make a bad work situation good?

Group Contest

Thursday, March 22 – 17-30

Saturday, March 24 – 10-30
Visit Our Group on www.Facebook.com – English Club in Vinnytsia

English Club Blog - www.woavinnitsa.blogspot.com