Saturday, March 31, 2012

Skype Discussion with the Assistant Director of Government Relations and Communications for the U.S.-Ukraine Business Council


Vinnytsia Information Center “Window on America” was hosting Skype discussion on March 29th, 2012 on the topic “Agriculture in Ukraine. Foreign Investments. Biotechnology. GMO” and other branches relating to it.
The speaker of the meeting was Andriy Tsintsiruk, the Assistant Director of Government Relations and Communications for the U.S.-Ukraine Business Council (USUBC) based in Washington, DC. In this role, Tsintsiruk is responsible for developing, promoting, and executing USUBC programs and policy relating to U.S. trade and investment in Ukraine. Prior to joining USUBC, Andriy Tsintsiruk worked at the Heritage Foundation and United Nations in New York concentrating on international trade and post-Soviet economic transitions.

The key words of this discussion are the following ones: Agriculture in Ukraine, Foreign Investments into it, potential possibilities of Agriculture in Ukraine, Genetically Modified Food, GMO, Genetic Engineering, Land Privatization, a Policy Strategy for Crop Engineering, Biofuel, Agricultural Biotechnology, Demographic Situation and GMO, results of its usage in next generations (obesity and other diseases), influence on ants, land privatization and ownership in Ukraine, organic food, prices on it, import of GMO products, GMO and consumers, international law regulations including Ukrainian ones, etc.
It was also discussed a question of the last week’s World Food Summit in Rome, at which the United States championed the use of genetically modified (GM) foods to help feed the world’s poor. In the focus of this discussion it was also a pragmatic, long-term strategy by which GM foods could help improve the quality of life in developing countries. For somebody, this important innovation is at risk ‘cause of a bunch of diseases.
31 users of WOA Center have participated in the discussion expressing their own opinion on the development of agriculture in general and usage of organic and genetically modified food. 
If you are interested in this topic, you are welcome to read the articles about Agriculture in Ukraine, Biotechnology, GMO proposed by Andriy Th. at the Center ((0432) 351-059).

Thursday, March 29, 2012

You Are Invited!

We cordially invite you to attend the student competition for the best amateur drama piece based on the book “Fahrenheit 451” by Ray Bradbury. This competition is supported by the U.S. Embassy in Ukraine as a part of the Great Read Project

April 5, 2012 at 3pm
Vinnytsia Regional Philharmonic Theater
7, Khmelnytske Shose
Entrance is free

Useful info about GMO seeds and agricultural products from Monsanto, the world’s largest GMO seeds producer

Useful info about GMO seeds and agricultural products from Monsanto, the world’s largest GMO seeds producer: http://www.monsanto.com/newsviews/Pages/Issues-and-Answers.aspx
Council on Foreign Relations’ Report on the topic by top experts from the government and private sector:

Genetically Modified Foods can Feed the World’s Hungry

David G. Victor, Adjunct Senior Fellow for Science and Technology Council on Foreign Relations
U.S.-EU Trade Disputes Threaten the Development of Foods That Could Feed the World’s Hungry and Protect the Environment
At last week’s World Food Summit in Rome, the United States championed the use of genetically modified (GM) foods to help feed the world’s poor. In a paper published by the Council on Foreign Relations, Sustaining a Revolution: A Policy Strategy for Crop Engineering, David G. Victor and C. Ford Runge offer a pragmatic, long-term strategy by which GM foods could help improve the quality of life in developing countries. The authors warn, however, that this important innovation is at risk of being derailed by current U.S.-EU trade disputes. The authors will discuss their findings at an on-the-record meeting on June 25.
The first generation of engineered food crops that farmers are planting today barely reveal the technology’s ultimate potential; the next generation, already in laboratories and field trials, will make it possible to grow foods that are more nutritious and have a smaller impact on the environment than traditional crops.
European governments and some activists have branded GM foods unsafe and environmentally threatening. Yet scientific evidence, though still incomplete, strongly suggests that these fears are overblown. “We are concerned that today’s debate over GM crops has drifted away from reality, driven by short-sighted tactics rather than strategic thinking,” say Victor and Runge. Their report outlines a long-term strategy for managing the gene revolution, based on active policy reforms rather than the current laissez-faire approach.
First, the benefits of crop engineering must be directed to those who have most to gain: the two billion farmers and rural poor in developing countries who could meet food demands while reducing adverse environmental impacts. A chief reason that new crop technologies are not getting into the hands of poor farmers as rapidly as they should is that the U.S. government, and many others, have cut their support for international agricultural research over the last fifteen years. Victor and Runge demonstrate that it is possible to reverse this trend over the next decade with U.S. leadership at extremely low cost: only 1% of the current U.S. foreign assistance budget.

The topic of today's Skype discussion on Genetic Engineering

Biotechnology in Agriculture
1. What is Agricultural Biotechnology?
Agricultural biotechnology is a range of tools, including traditional breeding techniques, that alter living organisms, or parts of organisms, to make or modify products; improve plants or animals; or develop microorganisms for specific agricultural uses. Modern biotechnology today includes the tools of genetic engineering.
2. How is Agricultural Biotechnology being used?
Biotechnology provides farmers with tools that can make production cheaper and more manageable. For example, some biotechnology crops can be engineered to tolerate specific herbicides, which makes weed control simpler and more efficient. Other crops have been engineered to be resistant to specific plant diseases and insect pests, which can make pest control more reliable and effective, and/or can decrease the use of synthetic pesticides. These crop production options can help countries keep pace with demands for food while reducing production costs. A number of biotechnology-derived crops that have been deregulated by the USDA and reviewed for food safety by the Food and Drug Administration (FDA) and/or the Environmental Protection Agency (EPA) have been adopted by growers.

Tuesday, March 27, 2012

Skype discussion with Andriy Tsintsiruk's presentation on agriculture (March 29, 2012)

Skype discussion with Andriy Tsintsiruk's presentation on agriculture and products with GMO.
Bio: Andriy Tsintsiruk is the Assistant Director of Government Relations and Communications for the U.S.-Ukraine Business Council (USUBC) based in Washington DC. In this role, Tsintsiruk is responsible for developing, promoting, and executing USUBC programs and policy relating to U.S. trade and investment in Ukraine. Prior to joining USUBC, Tsintsiruk worked at the Heritage Foundation and United Nations in New York concentrating on iinternational trade and post-Soviet economic transitions.

Skype discussion with Andriy Tsintsiruk's presentation on agriculture and products with GMO

Hi everyone!
This is a reminder that our next Skype Discussion is Thursday at 5:30. The topic is GMO (Genetically Modified Organism) also known as GEO (Genetically Engineered Organism). It should be a really interesting discussion. 
We will start this discussion on time! Please remember to come prepared with extra questions.
Thanks and see you Thursday,

The pioneering masters of Modern architecture and his works in the US

Ludwig Mies van der Rohe (March 27, 1886 – August 17, 1969) was a German architect. He is commonly referred to and addressed as Mies, his surname.
Ludwig Mies van der Rohe, along with Walter Gropius and Le Corbusier, are widely regarded as the pioneering masters of Modern architecture. Mies, like many of his post-World War I contemporaries, sought to establish a new architectural style that could represent modern times just as Classical and Gothicdid for their own eras. He created an influential twentieth century architectural style, stated with extreme clarity and simplicity.
His mature buildings made use of modern materials such as industrial steel and plate glass to define interior spaces. He strived towards an architecture with a minimal framework of structural order balanced against the implied freedom of free-flowing open space. He called his buildings "skin and bones" architecture. He sought a rational approach that would guide the creative process of architectural design. 
Emigration to the United States
Commission opportunities dwindled with the worldwide depression after 1929. In the early 1930s, Mies served briefly as the last Director of the faltering Bauhaus, at the request of his colleague and competitor Walter Gropius. After 1933, Nazi political pressure soon forced Mies to close the government-financed school. He built very little in these years (one built commission was Philip Johnson's New York apartment); the Nazis rejected his style as not "German" in character.
Frustrated and unhappy, he left his homeland reluctantly in 1937 as he saw his opportunity for any future building commissions vanish, accepting a residential commission in Wyoming and then an offer to head the department of architecture of the newly established Illinois Institute of Technology in Chicago. Here he introduced a new kind of education and attitude later known as Second Chicago School, which became very influential in the following decades in North America and Europe.
Career in the United States
Mies settled in Chicago, Illinois where he was appointed head of the architecture school at Chicago's Armour Institute of Technology (later renamed Illinois Institute of Technology – IIT). One of the benefits of taking this position was that he would be commissioned to design the new buildings and master plan for the campus. All his buildings still stand there, including Alumni Hall, the Chapel, and his masterpiece the S.R. Crown Hall, built as the home of IIT's School of Architecture. Crown Hall is widely regarded as Mies' finest work, the definition of Miesian architecture.

Friday, March 23, 2012

A lot of participants registered... Everybody has a chance to be a winner!


The last day for the competition registration is March 23, 2012

Dear participants,
Waiting for you on April 5, 2012  to take part in this competition and get your prizes.
Venue: Vinnytsia Region Philharmonic Theater (Khmelnytske Shosse, 7).
Time: 2 p.m. (for participants) and 3 p.m. (for guests).
More info: (0432)351-059 - Information Center "Window on America"
451 Fahrenheit

“Книга Екклезіаста”

Коли Гай Монтег зустрічає Гренджера, той знайомить його зі спільнотою людей, кожен із членів якої мусить вивчити якусь книжку напам’ять. Їхньою метою є зафіксувати повні тексти в пам’яті й передати їх прийдешнім поколінням, які виживуть у “темний вік” ядерної війни й урядової цензури.

Монтаг обирає “Книгу Екклезіаста”, уривок із біблійного “Старого заповіту”, ймовірно написаний близько ІІІ століття до н. е. Розповідь “Учителя”, яким традиційно вважають царя Соломона, “Екклезіаст” – це чудове у своєму розмаїтті зібрання порад щодо різних проявів людської суті, таких як добро і зло, спокуса і розпуста, любов і ненависть, марність і мудрість. Поряд із “Книгою Іова” та “Книгою притч Соломонових” зі “Старого заповіту” “Екклезіаст” – невід’ємна частина літератури премудрості ранньоєврейскої філософії.

Радше  філософське есе, ніж виклад фактів чи історичних подій, “Екклезіаст” пропонує неоднозначне трактування природи світу. Його тон у різних фрагментах тексту змінюється – він милосердний, скептичний, сповнений то любові, то цинізму, скорботний  і екстатичний. В одному з найвідоміших уривків говориться, що є “час розривати і час ізшивати; час мовчати і час говорити; час любити і час ненавидіти” (3:7-8). Екклезіаст не пропонує легких відповідей.

Зрештою, ця дуже коротка книга – свідчення конкретного людського досвіду, а не догматична абстракція. Вчитель твердить, що людина мусить пізнавати життя якнайповніше, навіть якщо в кінці на неї чекає смерть і Божий суд. Використання простих і конкретних образів – це заклик до набуття того досвіду, який приходить до кожного, коли той усвідомлює, що різницю між добром і злом простим смертним не дано осягнути повністю.

Провідні мотиви мудрості і прощення в “Екклезіасті” зумовили  вибір Монтагом саме цієї книги для вивчення. Це не той текст, у якому можна знайти системні відповіді. Це, певною мірою, книга книг, з яких лунає гучний хор голосів – тих голосів, що їх пожежники з роману “451º за Фаренгейтом” хотіли погасити насамперед.
Програма «Велике читання»
«451 º за Фаренгейтом»[1]
_______________________________________
[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Freedom (English Club with Matt)

English Club – March 24, 2012
Introductions
Task with Partners – Rank the Activities (Rank 1-8)
- Hot-air balloon festival (Kam. Podilskiy) - Khotytsia Island
– Camping in the Carpathians - Beach visit to Yalta - Weekend in Odessa
- Climb Mt. Hoverla - visit to Lviv - Euro 2012 football match
Discussion Topic: Freedom
1. What does the idea of freedom mean for you? What are your most important freedoms? 
2. Do you think that money brings freedom? 
3. What activity do you spend the most time on during a week? How many hours a week do you spend on this activity? 
4. Could you feel yourself free in a small town or a under-developed country? 
5. Does your work or studies allow you any freedom? Do you have any free time during the day, or is your schedule set in place? 
Group Contest
Our Schedule
Thursday, March 29 – 17-30
Saturday, March 31 – 10-30
Visit Our Group on www.Facebook.com – English Club in Vinnytsia
English Club Blog - www.woavinnitsa.blogspot.com

Thursday, March 22, 2012

451 Fahrenheit

Наукова фантастика
Один із найпопулярніших видів сучасних кіно й літератури, наукова фантастика утвердилась як окремий жанр лише в останні 150 років. І незважаючи на те, що вона почала своє сходження до слави не так давно, її глибокі корені легко відстежити у міфах і філософській літературі. Епічні поеми на зразок “Одіссеї” (Гомер) або такі книжки, як “Республіка” (Платон) і “Утопія” (Томас Мор), містять елементи, які передбачають популярність наукової фантастики, писаної у ХХ столітті.

Письменники ХІХ століття, такі як Едгар Аллан По (“Равенна”) і Мері Шеллі (“Франкенштейн”), започаткували жанр літератури фентезі в умовах стрімкого зростання індустріалізації. Але тільки в кінці ХІХ століття Гордон Веллс, Жуль Верн і Едгар Райс Берроуз почали вигадувати історії, засновані на наукових відкриттях, де описували міжпланетні подорожі і вторгнення прибульців. Ці письменники справили величезний вплив на прийдешній золотий вік наукової фантастики.

Наснажена бульварним журналом Гуго Гернсбека “Amazing Stories” (“Дивовижні історії”), заснованим у 1926 році, наукова фантастика поширилась по всій території Сполучених Штатів і Англії. Вона починалася в дешевих журналах, заповнених футуристичними історіями, а з часом розвинулась у повноправний літературний жанр – із сюжетами, персонажами і лейтмотивами, характерними для масштабних романів. Світ, який усе більше зачаровувався технологіями нової атомної доби, познайомився з цілою генерацією письменників-мрійників, серед яких були Роберт Гейнлейн, Айзек Азімов і Рей Бредбері.

Для цього жанру характерно фантазування про майбутнє технології й науки. Звичайними явищами постають робототехніка й перетворення людей на роботів, прибульці з інших планет, подорожі в часі, біологічні експерименти й апокаліптичні катастрофи. Хоча наукова фантастика базується на фантазіях, вона часто вдається до філософського обмірковування нашого сучасного існування.

З часом наукова фантастика не тільки створила деякі з найзначніших оповідей сучасної літератури, але й провістила розвиток багатьох явищ, які визначають сучасний світ. Такі письменники, як Джордж Орвелл, Олдос Гакслі, Курт Воннегут молодший і Майкл  Крічтон, так само, як і Бредбері, вдавалися до соціальної критики й іноді до передбачень, що принесло їм всесвітнє визнання.

Наукова фантастика відзначається розмаїттям імен і стилів. C. Люїс використовує цей жанр у ролі посередника для релігійної алегорії. Маргарет Етвуд у “Рукотворній історії” уявляє небезпечний світ майбутнього з погляду феміністки. А такі письменники, як Семюел Делані й Октавія Батлер, створили афроамериканські образи в межах жанру, який пройшов довгий шлях від часів “Франкенштейна”.

Програма «Велике читання»
«451º за Фаренгейтом» [1]

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Public Speech Skills (an American experience - Ihor Strelkov).

Topic: Public Speech Skills
Fun Fact of the Day: The President "Washington had a speech impediment. He would often get his "Is' and "Es" mixed up. This caused him to spell many words incorrectly" (www.washingtonpublishers.com).
Topic:
1. How can you develop good public speech skills? How can they help us to overcome our fears of talking in front of an audience? Have you ever experienced anxiety talking in front of groups of people, either strangers or acquintances?
2. How can speech abilities help correctly present thoughts and ideas to others in a business setting? Why are public speech skills necessary in the business realm? Do you use them in your work on a regular basis?
3. When should people begin to develop these skills? Is it important to learn how to speak in front of an audience as puplis or students? Why might it be a good idea to develop these abilities from a young age?
4. How can developing these skills help people overcome qualities such as shyness or lack of confidence? can taking special speech courses or practicing public speaking increase self-esteem and improve interactions with others?
5. Do such skills help people to achieve more success and happiness in their personal lives? While speech skills may be more apparent in studies or the work realm, do they also affect our private lives? If so, how?
6. Can you learn to be comfortable giving speeches, both short and long, on an impromptu basis? can you always be prepared to speak in front of an audience? How does public speaking affect our daily lives?
Schedule:
Saturday - 24 March at 10:30, Thursday - 29 March at 5:30 p.m.

Wednesday, March 21, 2012

Mini-performances on "451 Fahrenheit" (a reminder)

A Reminder
The deadline for the registration for the competition in mini-performances as a part of the project "Great Reading" ("Fahrenheit 451" by Ray Bradbury) is March 23, 2012 (6 p.m.). 
Extra info for readers and materials for teachers are given on www.woavinnitsa.blogspot.com (Great Reading Program).
(Vinnytsia Information Center "Window on America" (0432)351-059)

Fahrenheit 451 - More Info About a Novel

 П’ятдесяті
Наскільки роман “451º за Фаренгейтом” розповідає про часи не надто віддаленого майбутнього, настільки ж він закорінений у 1950-і роки. Мілдред Монтег сидить, наче зомбі, перед телеекраном. Ревіння винищувачів, які готуються до війни, перетинає небо. Передмістя повні стандартних будинків і їх самозадоволених мешканців. Усі ці сцени не були дивовижею для автора у 1953 році.

Період після Другої світової війни у Сполучених Штатах відзначався продуктивністю, добробутом і соціальним конформізмом. Економіка була сильною. Технології телебачення, повітряних подорожей і передавання сигналів на будь-яку відстань стрімко наближували майбутнє. Район, у якому живе Монтег, очевидно, нагадує Левіттаун, відомий недорогий житловий квартал того періоду, коли активно розвивалися передмістя. Але на тлі всього цього постійно поширювалися чутки про війну.

Хоча про 1950-і згадують як про десятиліття миру й добробуту, вони були далеко не такими благополучними. Корейська війна, яка закінчилась того року, коли було опубліковано “451º за Фаренгейтом”, призвела до десятків тисяч смертей американців. Джерелом постійної тривоги була затяжна “холодна війна”. У нову атомну еру кожен усвідомив, що світ може бути зруйновано натиском кнопки, – і це була саме та ситуація, на яку Бредбері більш ніж натякає у своєму романі.

Уряди, які мали ядерну зброю, ворогували не тільки між собою: вони використовували владу і для переслідування ймовірних ворогів ближче до власного дому. У 1946 році Комісія Конгресу США з розстеження антиамериканської діяльності почала розслідувати випадки підозри у шпигунстві, а через кілька років сенатор Джозеф Мак-Карті з Вісконсину бездоказово звинуватив десятки урядовців у тому, зо вони є членами комуністичної партії. Поза тим, спогади про спалювання книжок нацистами і радянську цензуру в пам’яті людей були ще свіжими.

Внаслідок усього цього цензура у медійних засобах процвітала. Преса нападала на комуністів. Освітяни і батьки забраковували книжки коміксів як “підривну” літературу. Образи “функціонера” і “самотнього натовпу” відображали зміни в американському характері.

Поза тим, що 1950-і були періодом добробуту і зростання надій на краще, вони водночас були і десятиріччям атомних випробувань і регіональних воєн; расової сегрегації; урядової цензури і репресій; витончено примусової соціальної ортодоксальності; підігрівання невпевненості в завтрашньому дні. Соціальні й психологічні проблеми цього періоду вийшли на перший план у романі “451º за Фаренгейтом”, у книжці, в якій суспільство, яке видається напрочуд антиамериканським у його нетерпимості до книжок, водночас розкриває подвійне дно того процвітання, яке оволоділо західним світом.
Програма «Велике читання»
«451º за Фаренгейтом» [1]


[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Tuesday, March 20, 2012

Програма «Велике читання» «451 градус за Фаренгейтом» Рекомендації для читача. Вступ

Програма «Велике читання»
«451 градус за Фаренгейтом»
Рекомендації для читача. Вступ

Усі три головні частини роману Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом” закінчуються у вогні. Головний персонаж роману – Гай Монтег, пожежник. У першій частині ми дізнаємося про те, що Монтег – фахівець зі спалювання книжок, від якого вимагається запалювати вогонь замість того, щоб гасити його. Роками він виконував свою роботу покірно й добре. А потім його якось покликали палити книжки пані Гадсон, яка обирає смерть, але не залишає свою бібліотеку. Потайки Монтег привласнює кілька її книжок, перейнятий ідеєю про те, що життя без книжок зрештою може виявитись нічого не вартим.
Монтег уперше у своєму житті починає серйозно читати, і у другій частині роману “451 градус за Фаренгейтом” простежується, як зростає його невдоволення суспільством, за захист якого йому платять. Він просить поради у старого чоловіка на ймення Фабер, якого він не виказав, коли одного разу застав за читанням. Вони вдвох вирішують скопіювати врятовану Біблію, на випадок, коли щось трапиться з оригіналом.
Начальник Монтега, брандмейстер Бітті, відчуває його розчарування і допитує його доти, поки їхню конфронтацію не перериває сигнал пожежної тривоги. Відповідаючи на виклик, Монтег очікує, що йому доведеться запалити великий вогонь дуже близько від свого дому.
В останній частині роману “451 градус за Фаренгейтом” Монтег уперше намагається керувати власною долею. Він розправляється з Бітті й тікає за місто. Там він зустрічається зі своєрідним “рухом опору” читачів, кожен із яких відповідає за запам’ятовування — і таким чином збереження — повного змісту якоїсь окремої книжки. І поки вони проводять час у надії на краще майбутнє, на горизонті з’являється спалах: у той час, коли суспільство грало головні ролі на телеекранах завбільшки як стіни і вводило себе медикаментами в кому, спалахує найбільша пожежа з усіх бачених досі.
Три книжкові голокости розходяться концентричними колами. Смерть незнайомки у вогні у першій третині роману призводить до знищення власного дому Монтега у другій. Суть у тому, що якби Монтег уважніше ставився до скрутного становища своїх сусідів, то, можливо, не опинився б невдовзі у такій самій ситуації. Біда на твоїй вулиці призводить до біди у тебе вдома, а біда у тебе вдома – до біди повсюди. Для книжки, жанр якої було визначено як наукова фантастика, такий структурний підхід є ще одним свідченням того, що Бредбері починав писати для дешевого журналу, а написав роман на всі часи.
 “Палити було приємно. Особливо приємно було дивитись, як вогонь поглинає речі, як вони чорніють і змінюються.
- Рей Бредбері
“451 градус за Фаренгейтом”

Рей Бредбері продає газети на розі вулиць Олімпік і Нортон, Лос Анджелес, бл. 1938 року. (Фото: Getty Images)

Німецькі солдати і мирні жителі віддають нацистський салют, а тисячі книжок повільно горять. Під час спалення книжок, травень 1933 року. (Фото публікується з дозволу Рея Бредбері)
Історія літератури: так Бредбері працював над назвою роману після того, як порадився зі своїм місцевим відділенням пожежної охорони. (Фото публікується з дозволу Рея Бредбері)


[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» “451° за Фаренгейтом”

Програма «Велике читання» 
“451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для вчителя
Lesn One 
Урок: Біографія 
Життя автора може дати більше інформації про його твір і поглибити читацьке розуміння цього твору. Наприклад, автор часто включає в оповідь власний досвід. Роман “451º за Фаренгейтом” є, до певної міри, данина автора тій ролі, яку книжки і бібліотеки відіграли в його житті. Зрештою, Бредбері написав сотні книжок (романів, оповідань, сценаріїв, есе й віршів), маючи за плечима лише середню освіту і затертий бібліотечний квиток. Проте, хоча ми повніше розуміємо зміст книжки, якщо маємо уявлення про письменника, її художня вартість не залежить від життя автора. 
Роман – як твір мистецтва – має свою внутрішню структуру, незалежну від особистості автора. 

Обговорення 
Зробіть копії есе з “Посібника для читача”: “Рей Бредбері”,“Роман “451º за Фаренгейтом” і цензура” і “Бредбері та інші його твори”. Поділіть клас на групи. Дайте кожній групі одне есе. Після прочитання і обговорення есе кожна група має розповісти про те, про що вона з нього дізналась. Попросіть учнів підійти до своєї презентації творчо, щоб інші краще запам’ятали її. 
Роман починається словами: “Палити було приємно”. Чому Бредбері почав роман саме так? Чому спалювати книжки може бути приємніше, ніж читати їх? 

Письмова вправа 

Бредбері починає роман цитатою з Хуана Рамона Хіменеса: “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши впоперек”. Чому Бредбері вибрав саме це твердження і що воно означає? Напишіть два абзаци про те, як це твердження стосується того, що учні дізналися про життя самого Бредбері. 
Напишіть одні сторінку про книжку, яка відкрила для вас щось нове. Якщо ця книжка глибоко вплинула на вас, поясніть чому. Якщо ви читали її із задоволенням, детально поясніть, якого роду було це задоволення. Поділіться тим, що ви написали, з кимось із однокласників. Нехай учні розкажуть усьому класові про улюблені книжки, про свої ідеї і висновки. 

Домашня робота 

Прочитайте матеріал “П’ятдесяті”. Перечитайте діалоги Монтега і Кларис. Визначте різницю між життям Монтега і життям Кларис.
  
[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» "451° за Фаренгейтом”

Програма «Велике читання»
"451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для вчителя

Lesn One
Урок: оповідь і точка зору

Оповідь від першої особи ставить читача на позицію головного персонажа, який безпосередньо розповідає нам про те, що з ним відбувається. Цей голос використовує займенник першої особи “Я”, коли веде мову про свої пригоди, і майже завжди особисто причетний до того, як розгортається сюжет.

У романі “451º за Фаренгейтом” Бредбері веде оповідь від третьої особи. Така оповідь використовує займенники “він” чи “вона”, щоб розповісти історію, і встановлює більшу відстань між оповідачем і його аудиторією, примушує його просто спостерігати за подіями. Оповідь від третьої особи може бути всеохопною або ні. Якщо оповідь охоплює всі сюжетні лінії, тоді головний герой знає все про думки й пересування кожного персонажа.

Оповідь у романі “451º за Фаренгейтом” не є строго всеохопною; ми дізнаємося тільки про пересування і думки Монтега. Оповідь слідує за Монтегом, ніби кінокамера, і читач ніколи не проникає в життя інших персонажів, за винятком тих ситуацій, коли вони звертаються до Монтега. Цей прийом неминуче поглиблює читацьке співчуття до нього.

Обговорення

Перечитайте монолог капітана Бітті. Обговоріть його твердження про те, що школа культивує антиінтелектуальні настрої. Чи згодні учні з тим, що це точно описує стан у їхній школі? Чи заперечують книжки тезу про те, що “всі створені рівними”? Як можна було б розповісти цю історію від першої особи – від імені урядовця, впевненого в тому, що спалювання книжок захищає суспільство? Влаштуйте “мозковий штурм” з учнями, щоб обговорити нову версію роману з цієї точки зору.

Письмова вправа

Кларис каже, що “Люди ні про що не говорять… Ніхто не каже нічого такого, що відрізнялось би від думки інших… Мій дядько каже, що раніше було інакше”. Почніть писати роман від третьої особи, використовуючи образ Кларис як центральний.

Напишіть листа капітанові Бітті у відповідь на його ідеї про освіту і звинувачення:
“Книжка – це заряджена рушниця”. Чи згодні ви з його ідеями? У своєму листі викладіть власні ідеї щодо освіти і щодо цінності книжок.

Домашня робота

Прочитайте другу частину. Ми вже знайомі з п’ятьма головними персонажами:
Монтегом, Кларис, Мілдред, Бітті й Фабером. Попросіть учнів пояснити, що керує вчинками кожного з цих персонажів.??


[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/
Програма «Велике читання» 
“451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для вчителя - кульмінаційні ідеї проекту

1. Презентації перед публікою: нехай учні вивчать по короткому уривку з роману Бредбері і прочитають ці уривки під час презентації. Організуйте вечір “Великого читання” (або “Великого декламування”), на якому кожен зможе представити публіці свій уривок. Попросіть кожного пояснити, чому ці уривки важливі. Обговоріть те, як процес запам’ятовування вплинув на розуміння матеріалу.
2. Вечір для батьків: нехай учні розіграють кілька різних сценок з роману, як це могло б бути в кінофільмі. Попросіть їх записати їхні репліки у сценарій, але тільки для того, щоб краще запам’ятати їх. Перед кожною презентацією оповідач має пояснити контекст тієї чи іншої сцени. Після презентації коментатор пояснює, чому саме цю сцену було обрано для показу.
3. Попросіть учнів написати власні фантастичні сценки. Нехай вони опишуть якийсь усталений порядок, звичай або технологічний пристрій, який видається звичайним і загальновідомим. А потім нехай разом уявлять майбутнє, в якому цей порядок, звичай або пристрій набуває надмірного визнання. На що буде схожий цей світ? Спонукайте учнів розіграти ці сценки у місцевій книжковій крамниці, бібліотеці або в партнерській організації проекту «Велике читання».
4. Попросіть учнів придумати уніформу для пожежного відділку Монтега. Нехай вони створять логотип для відділку і машини-“саламандри”. Ескізи й малюнки можна виставити в партнерській організації проекту «Велике читання». При бажанні учні можуть пошити модель уніформи або змайструвати логотип із якогось матеріалу.
5. Разом із вашими викладачами образотворчого мистецтва попросіть учнів проілюструвати найвибуховіший, найяскравіший образ чи момент роману. Учні можуть вибрати образ, який справив на них найглибше враження. Вони можуть намалювати ескіз, щоб показати і обговорити його в класі, а потім на його основі створити масштабніше зображення. Дозвольте учням працювати у двовимірній і тривимірній техніках.


[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Програма «Велике читання» «451° за Фаренгейтом»


Програма «Велике читання»
«451° за Фаренгейтом»
Рекомендації для читача Про автора

Рей Бредбері (нар. у 1920 р.)
Рей Даглас Бредбері народився 22 серпня 1920 року у місті Вокеган, штат Іллінойс, у сім’ї, до якої колись, у сімнадцятому столітті, належала жінка, котру судили як одну із салемських відьом. Сім’я Бредбері у 1934 році вирушила через усю країну до Лос Анджелеса, причому юний Рей вискакував з їхнього старого авто на кожній зупинці, щоб зробити набіг на місцеву бібліотеку в пошуках книжок Френка Баума про країну Оз.
У 1936 році Бредбері пройшов через своєрідний “обряд ініціації”, знайомий більшості читачів наукової фантастики: через усвідомлення того, що він не самотній у своїх уподобаннях. У крамниці книжкового секондхенду в Голлівуді він натрапив на листівку, яка рекламувала зустрічі “Товариства шанувальників наукової фантастики Лос Анджелеса”. В захопленні він приєднався до щотижневих засідань, які проходили ввечері в четвер, розростались і зрештою привернули увагу таких легендарних авторів наукової фантастики, як Роберт Хайнлайн, Лі Брекетт, і майбутнього засновника сайєнтології Рона Хаббарда.
Після відмови з бульварного журналу “Weird Tales” (“Таємничі історії”) він послав своє оповідання “Повернення” у журнал “Mademoiselle (“Мадмуазель”). Там цей рукопис помітив молодий помічник редактора на ймення Трумен Капоте, визволив із купи паперів і посприяв його публікації в журналі. “Повернення” посіло призове місце на конкурсі оповідань імені О. Генрі 1947 року.
Але найважливішою подією для Бредбері у 1947 році, без сумніву, був початок його довгого шлюбу з Маргарет Мак-Клур. Вони познайомились у квітні 1946-го у книжковій крамниці братів Фаулер, де вона працювала – і спочатку прийняла його за магазинного злодія: “Як тільки я зрозуміла, що він не краде книжки, тут це і сталось. Я закохалася в нього”.
У 1950 році друга книжка Бредбері “Марсіанські історії” набула форми пов’язаних між собою оповідань про колонізацію червоної планети. Як завжди у його творчості, технологія поступилась місцем історіям про людське життя.
Бредбері написав роман “451º за Фаренгейтом” на орендованій друкарській машинці у підвалі бібліотеки імені Лоренса Кларка Павелла Каліфорнійського університету в Лос Анджелесі, де він знаходив притулок, – адже вдома його постійно відволікали від роботи  двоє малих дітей. Редактор видавництва “Баллантайн букс” Стенлі Кауффман, який пізніше протягом тривалого часу працював кінокритиком у журналі “The New Republic” (“Нова республіка”), спеціально літав у Лос Анджелес, щоб пройтися по рукопису разом із Бредбері, посилено годуючи автора – любителя солодощів – величезними порціями морозива.
Книжка викликала захоплені відгуки. Донині вона продається в кількості щонайменше 50 000 примірників у рік і стала знаковою для читачів і письменників усього світу, які живуть в умовах репресивних режимів.
У 2004 році Бредбері отримав Національну медаль мистецтв – президентську нагороду, якою відає Національний фонд сприяння мистецтву. Його було відзначено за “літературний дар, проникнення у стан людини і відданість ідеї свободи особистості”.
Інтерв’ю з Реєм Бредберрі
5 січня 2005 року Дана Джойя, колишній голова Національного фонду сприяння мистецтву, взяв інтерв’ю у Рея Бредбері в Лос-Анджелесі. Подаємо уривок з їхньої розмови.
Дана Джойя: Як Ви прийшли до написання роману “451º за Фаренгейтом”?
Рей Бредберрі: У 1950 році народилась наша перша дитина, а у 1951 – друга, тож наш дім наповнювався дітьми. Це було дуже голосно, це було надзвичайно чудово, але в мене не було грошей, щоб орендувати офіс. Я бродив навколо університетської бібліотеки Лос Анджелеса і з’ясував, що там є спеціальна кімната для друкування, де можна орендувати друкарську машинку за 10 центів на півгодини. Отож я прийшов туди з торбою двадцятип’ятицентовиків. Того дня я почав свій роман і закінчив його через дев’ять днів. Але ж Господи, яке це було місце! Я бігав східцями вгору і вниз і хапав книжки зі стелажів, щоб знайти якусь цитату, тоді біг назад і вставляв її в роман. Книжка сама написалася за дев’ять днів, бо бібліотека звеліла мені зробити це.
Д.Д.: Хто подав ідею спалення книжок у Вашому романі?
Р.Б.: Ну, звичайно, Гітлер. Коли мені було п’ятнадцять, він спалював книжки на вулицях Берліна . Згодом я дізнався про бібліотеки Александрії, спалені п’ять тисяч років тому. Це глибоко засмутило мою душу. Оскільки я отримав освіту самотужки, це означає, що моїм учителям — бібліотекам — загрожує небезпека. І якщо таке могло трапитися в Александрії, якщо таке могло трапитися в Берліні, то, можливо, таке може трапитися де-небудь у майбутньому, і моїх героїв буде вбито.
Д.Д.: Чи відчуваєте Ви через кілька десятиліть після написання роману “451º за Фаренгейтом”, що цілком точно передбачили майбутнє?
Р.Б.: О Боже! Я ніколи не вірив у передбачення. Це справа інших людей, таких як Герберт Веллс із його “Формами прийдешнього”. Я часто говорив: я намагався не передбачати, але захищати й запобігати. Якщо я можу переконати людей припинити те, що вони роблять, ходити в бібліотеку і бути поміркованими, без зайвого догматизму і сором’язливості, то це добре. Я можу вчити людей насправді відчувати, що вони живі.
Д.Д.: Чи Ви думали з самого початку, що ця книжка розповідатиме про розвиток і трансформацію характеру Монтега?
Р.Б.: Жодної хвилини. Ні. Все повинно траплятися тільки тому, що воно мусить трапитися. Чудова іронія цієї книжки полягає в тому, що Монтега вчить дівчинка-підліток. Вона не знає, що робить. Вона – такий активний романтик, і вона мандрує світом. І при цьому вона справді жива. Цим і приваблива. І Монтег переймається її романтичною енергією.
ДД: Як ви думаєте, яка подія є поворотним пунктом у романі, що спонукає Монтега до його нового життя?
РБ: Ну, це той момент, коли пані Гадсон згоряє разом зі своїми книжками. Це поворотний пункт, коли все скінчено і вона вирішує померти разом з тими, кого любить: зі своїми собаками, зі своїми котами, зі своїми книгами. Вона жертвує своїм життям. Вона воліє радше померти, ніж залишитися без них.
ДД: Якби ви приєдналися до спільноти, яка з’являється в кінці роману  “451º за Фаренгейтом” і мусили запам’ятати одну книжку, яка б це була книжка?
РБ: Це була б “Різдвяна пісня”. Я думаю, що ця книжка вплинула на моє життя більше, ніж будь-яка інша, тому що це книжка про життя, це книжка про смерть. Це книжка про тріумф.
ДД: Чому люди мають читати романи?
РБ: Тому що ми намагаємось осягнути таємницю нашої любові, і не має значення, кого або що ми любимо. Дуже часто любові настає кінець і ми мусимо шукати нову. Ми рухаємося від роману до роману.

[1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

FAHRENHEIT 451

Програма «Велике читання»
“451° за Фаренгейтом”
Рекомендації для
вчителя
[1]
Lesn One
Урок: Теми роману
Nine
Мотиви роману досліджують значення людського життя. Ці мотиви — кохання, війна, свобода і відповідальність — захоплюють читацьку увагу і не відпускають до кінця.

Перед читачем роману “451º за Фаренгейтом” постають такі проблеми: цензурні репресії проти вільної думки; адекватна освіта, яка цінує книжки; втрата культури й історії; загроза вбивства людського досвіду новими технологіями; постійна потреба задовольняти негайні візуальні й сенсорні апетити; цінність аутентичної людської взаємодії і цінність світу природи. За Бредбері, ми можемо робити власний вибір: використовувати пов’язані з усіма цими питаннями книжки належним чи неналежним чином або й узагалі відмовитись від них.

Обговорення і письмова вправа

Використайте подані нижче питання, щоб стимулювати дискусію, або запропонуйте учням письмові вправи. Нехай учні пов’яжуть висловлювання Фабера про книжки з іншими моментами, які стосуються цієї самої теми. Проаналізуйте твердження з роману “451º за Фаренгейтом”, які стосуються таких понять:

Щастя

“У нас є все, щоб бути щасливими, але ми не щасливі. Чогось бракує”. Як міг би Бредбері визначити поняття щастя в романі “451º за Фаренгейтом”? Чи пропонує він якусь нову ідею щастя, чи зберігає стару?

Знання

“[Книжки] скріплюють клаптики всесвіту в єдине ціле”. Яким чином книжки зводять разом ідеї й інформацію, щоб зафіксувати ті деталі, які інакше може бути втрачено?

Свобода думки

“Телевізор… говорить вам, що думати, і вбиває це вам у голови”. Люди в цьому світі мають “повно вільного часу”, але чи є в них “час думати”? Якому типу мислення надають перевагу Фабер і Бредбері? Чи правда, що воно за визначенням ускладнює життя?

Освіта

“Пам’ятайте, потреба в пожежниках зменшується. Люди й самі перестали читати, з власної волі”. Який потрібен тип освіти, щоб виховати громадян, котрі можуть, по-перше, розпізнавати “якість інформації”, по-друге, не “шкодують часу, щоб засвоювати її”, і, нарешті, “діють на підставі того, що вони винесли з перших двох моментів”? Як це може стосуватися нашої сучасної освітньої системи?

Домашнє завдання

Студенти починають працювати над своїми есе. Шукайте “Теми для есе” у кінці цього посібника. Додаткові питання містяться у розділі “Посібника для читача” “Питання для обговорення”. Поверніться до ваших викладів і/або конспектів на наступному уроці.
??
 [1] За матеріалами Національного фонду сприяння мистецтву (National Endowment for the Arts http://www.neabigread.org/books/fahrenheit451/

Monday, March 19, 2012

Work / Life Balance

Introductions
Task with Partners – Rank the Dream Vacations (Rank 1-8)
- African Safari - Romantic visit to Paris - Tropical Paradise in Hawaii      
     
- Wilderness Adventure in Alaska      - Big city lights in New York or Tokio               
 - Carnival in Rio    - Discover London   - Dive the Great Barrier Reef Australia            
Discussion Topic:  Work/Life Balance
1.       Do you have a good balance between your work or studies and your personal life? How do you keep this balance?
2.       Most people work at least 40 hours a week, and many people spend more time with their colleagues than they do with their own families. What do you think is the right amount of work that a person should have in their lives?
3.   If you have a job that you don’t really like, what can you do to make your time there more meaningful and enjoyable to you?
4.  For you personally, how important is that your job be interesting or bring personal satisfaction? Is it enough that our work just helps us to meet the needs of our families?
5. How important is it to have a good group of colleagues to work with? Can good coworkers make a bad work situation good?
Group Contest
Thursday, March 22 – 17-30
Saturday, March 24 – 10-30
Visit Our Group on www.Facebook.com – English Club in Vinnytsia
English Club Blog - www.woavinnitsa.blogspot.com